ШКІЛЬНІ ТВОРИ. Людина, професія, суспільство

         

 
Твір на тему Який зв'язок існує між характером і професією?
     
Який зв'язок існує між характером і професією?
      У світі багато різних професій, як і багато людей з різними характерами. Мої друзі, наприклад, хочуть обрати різні спеціальності. Хтось мріє бути лікарем, а хтось, навпаки, просто жахається крові і всього такого. Хтось хоче бути бухгалтером, а хтось ненавидить сидіти весь день та рахувати цифри. Він прагне цікавої роботи, яка пов'язана з переїздами та спілкуванням з багатьма людьми. Є, так би мовити, суто жіночі та суто чоловічі професії. Як, наприклад, вчителька та муляр. Звісно, що в кожному правилі є свої винятки, і ми з вами знаємо вчителів-чоловіків та жінок, що працюють на будівництві. Та все ж таки, чому люди обирають різні професії? Якось я запитав у своїх однокласників ким би вони хотіли бути і чому.
      Люди наділені різними здібностями. Хтось пише вірші, хтось помножує усно шестизначні числа. Ось, наприклад, я. Мені завжди до вподоби була робота, що пов'язана з аналізом, де треба приймати якісь рішення. Я люблю математику та фізику, незважаючи на те, що це досить складні науки. Мені подобається розв'язувати задачі, доводити теореми та виводити формули. Багато моїх однокласників не розуміють мене. Я думаю, що в мене просто аналітичний склад розуму, як то кажуть, і я буду добре справлятись з такою роботою, де треба аналізувати інформацію та приймати рішення. Я хочу бути фінансовим аналітиком або менеджером. А моя сусідка по парті, Даша, мріє стати акторкою. Вона завжди бере активну участь у житті нашого класу, в усіх постановках, що ми проводимо, в КВН, їй ніколи не сидиться на одному місці. її улюблені предмети — українська та зарубіжна літератури, вона любить англійську. Якось я запитав Дашу, чи змогла б вона бути бухгалтером, і вона відповіла, що то було б найгірше для неї, бо це нудно і нецікаво. А я ставлюсь добре до цієї роботи. Мій друг Боря, чесно кажучи, не дуже полюбляє школу, і його найбільша мрія — скоріше її закінчити. Але він все ж таки думає про своє майбутнє. Він хоче вступити до інституту фізичної культури і стати тренером з плавання. Декілька моїх однокласниць хочуть вчитися на економічному факультеті. Та що цікаво, економіка їм не дуже подобається, але вони кажуть, що всі туди зараз йдуть і тому вони теж ідуть. На мій погляд, це люди, які ще просто не встигли зробити свій вибір, а можливо, просто не хочуть його робити. їх характер досить м'який, я б сказав, що вони просто "пливуть за течією". Такі люди, як правило, не добиваються якихось досягнень у своєму житті. А ще є така особлива категорія людей, яким десь поталанить, щось вони знають, десь домовляться. І в результаті часто досягають успіхів не менших, ніж ті, що сидять над книжками та докладають багато зусиль для того, щоб отримати добрий результат. Причому виходить це в них без напруги, якось само собою.
      Якщо такі люди ще можуть організувати щось, наприклад, поход до лісу або просто дискотеку в класі, то це тільки добавляє їм "цінності". Буває, що вони прогулюють школу або сперечаються з вчителями, та це не від їх поганого ставлення до уроків чи вчителів, а лише від того, що для них неможливо жити за якимось встановленими законами. Вони просто намагаються трохи "підправити" їх під себе.
      Часто вони знаходять себе у підприємницькій діяльності. Чому? Тому що саме там вони самі встановлюють для себе графік роботи, правила поведінки в офісі та все таке інше. Вони самі собі господарі і ні від кого не залежать.
      Ось на таких близьких усім нам зразках я показав, як залежить вибір майбутньої професії від характеру людини.
 
 
 
Твір на тему Щастя — це улюблена професія
 
Старовинна мудрість говорить, що людина — творець свого щастя. З цим, мабуть, треба погодитись, тому що справжнє щастя — це передусім вміння любити життя і людей. Щастя — це горде відчуття своєї вагомості в суспільстві, але, мабуть, чи не найважливіше — це вміння віддавати всі свої сили, своє душевне тепло, полум'я свого серця служінню людям. І саме така самовідданість, народжена високим гуманізмом, і робить людину щасливою. І все ж таки, де криється коріння справжнього щастя? Відповідь може бути одна: в праці.
 
У свій час великий педагог А. С. Макаренко правильно говорив про важливість трудового виховання. Згадати хоча б його "безнадійних" вихованців, які вже встигли побувати на дні суспільного життя. Здавалось, ніхто і ніщо не спроможне очистити їхні душі від бруду. Але благородні вчинки і безкорислива праця дали змогу радісно забриніти струнам у їхніх душах, повернути їх у русло чесного життя. Саме праця забезпечила їм щастя повноцінного життя. У наш час праця інтенсивно переростає у творчість.
 
Саме ця думка, доведена самим життям, оригінально звучала в поетичній творчості М. Рильського (збірка "Троянди й виноград"). Автор впевнено говорить:
 
 
 
У щастя людського два рівних крила:
 
Троянди й виноград, красиве і корисне.
 
 
 
У цих нібито простих словах криється глибокий філософський зміст. І дійсно, тільки в процесі праці людина по-справжньому здатна зрозуміти красу життя, велич людського існування. Лише тоді вона зможе повністю оцінити все те прогресивне, що створило людство в ході свого розвитку, ввійти в чарівний світ прекрасного, збагативши свою душу неоціненним скарбом. А з іншого боку, саме це усвідомлення своєї повноцінності, збагаченості робить людську працю творчою і чимось наближає до мистецтва.
 
Відомі висловлювання О. Довженка: "Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Прекрасна вона в стражданнях і в смерті за неї. Але найсвітліша краса її в труді". І ця глибока думка переконливо розкрита автором у його безсмертній "Поемі про море", де показано красу людини в праці. Глибоко філософськими словами закінчується цей твір: "Любіть землю! Любіть працю на землі, бо не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті". Звеличити, збагатити людину, зробити її життя справді повноцінним і багатогранним може лише всесильна любов до інших людей.
 
Праця… Невтомна і велична праця людини… Вона створила неповторні собори і храми Київської Русі, приборкала ріки, засіяла неозорі поля хлібом, вимріяла чарівне слово: пісню, казку, поезію.
 
З дитинства мрію служити справедливості, допомагати людям у пошуках істини, берегти їх спокій. Забезпечує це професія міліціонера, тому і вирішив обрати її. Звеличити, збагатити людину може лише всесильна любов до інших людей, прагнення зробити життя суспільства повноцінним. Такі високогуманні погляди і поривання повинні бути характерними для всіх, хто стоїть на варті правопорядку.
 
Скільки прикладів неперевершеного героїзму, нездоланної сили проявили на всіх етапах нашої історії працівники міліції. Основні риси цієї професії, на мою думку, — це чесність і вірність, безкорисливість і справедливість, гуманізм і принциповість. Можливо, іноді можуть виникати спокуси, але сила волі, витримка повинні їх перемогти. Я не розумію й ніколи не зрозумію людей, що завжди йдуть на компроміси. Вони хочуть одного — спокійно жити для себе. На мою думку, найбільше щастя — відчувати, що ти потрібен людям. Я впевнений, що зумію саме так працювати, поки вистачить моїх сил, вміння і енергії, щоб захищати справедливість, боротися з різними проявами зла, охороняти життя і спокій співвітчизників.
 
До здійснення мрій стати міліціонером я готувався ще з малих років, загартовуючи себе фізично, бо витривалість та висока фізична підготовка — неодмінна риса людей цієї професії. Мати глибокі знання з різних галузей наук, розумітись в техніці — теж необхідність. Тактовність, благородство, високий моральний рівень у поєднанні з енциклопедичними знаннями допоможуть зрозуміти всі тонкощі обраної професії.
 
Сподіваюсь, що, обравши професію міліціонера, виявлятиму чесність і вірність, вестиму непримиренну боротьбу зі злом, беззавітно служитиму людству і здобуду справжнє людське щастя.
 
 
Твір на тему Вибір професії
 
   
     Рушай же з вірою до правди напрямки.
     Л. Верлен
   
     Вибір професії — це велика відповідальність. Відповідальність перед батьками, перед суспільством, та найголовніше — перед собою. Відповідальність перед собою, мабуть, найважливіша, і полягає вона в тому, щоб обрати саме свій шлях і ним йти. Бо тільки сама людина може побачити, до чого в неї більший хист, до чого відчуває вона покликання. Кожен відчуває, що йому легше «дається» і, отже, чому зможе присвятити життя. І тут найважливіше — не схибити.
   
   
     Я вже обрав майбутню професію, керуючись при цьому багатьма чинниками, але головним із них був той, що до цього діла я відчуваю своє покликання. Мені завжди були небайдужі долі людей, як моїх близьких, так зовсім сторонніх, для мене завжди багато важили такі поняття, як «чесність», «справедливість», «права людини». Саме тому я обрав для себе професію юриста та збираюся після здобуття вищої освіти бути адвокатом. Чому саме адвокатом? Тому що саме працюючи на цій ниві, як я вважаю, я зможу дати найбільшу користь людям. Хочу зазначити, що в мене навіть не було сумнівів щодо того, щоб пов'язати свою долю з юриспруденцією, але постало питання щодо обрання спеціалізації. І я вирішив стати саме адвокатом (а не, наприклад, прокурором або суддею) ось чому: я хочу захищати людей, виправдовувати їх вчинки, хоч якими б вони не були. Адже яким би бридким чи навіть протизаконним не був вчинок, були якісь причини, які призвели до нього. І саме з'ясуванням цих причин я буду займатися як адвокат. При цьому я буду керуватися Законом, який створила наша держава і у якому сподіваюся знайти відповіді на питання, які будуть поставати переді мною у процесі роботи.
   
     Закон — це союз просвітництва та сили: друге у подібний союз приносить народ, перше — уряд. (Антуан де Ривароль).
   
     У своєму житті я неодноразово стикався з такою ситуацією: людину звинувачують у чомусь, а вона не в змозі довести свою невиновність. Саме для того і існує професія адвоката, щоб доводити невиновність людини або її непричетність до якогось злочину. У моєму розумінні, неможливо уявити собі жахливішу ситуацію, ніж таку: людину засуджують до тюремного ув'язнення через щось, чого вона не робила. Адже відомо, що такі випадки є, і вони не поодинокі. Причини можуть бути різними: бажання справжнього винуватця «підставити» саме цю людину; лінощі, недбалість або підкупність міліції, яка не стала довго шукати та розбиратися «хто винен»...
     Саме у цьому бачу я своє покликання: домогтись звільнення людини у випадку її невиновності або (якщо судять «за діло») з'ясувати витоки поведінки та вчинків, знайти пом'якшуючі обставини (які, я впевнений, є у кожному випадку) та досягти зменшення покарання.
     Звичайно, я розумію, що беру на себе величезну відповідальність, тому що у будь-якому випадку необхідно зберегти об'єктивність та докласти максимум зусиль та винахідливості для захисту свого підопічного, людини, яка довірила мені свою долю (адже адвокату, як і лікарю, і священику, люди розповідають все, бо. можуть не боятися, що це стане відомо ще комусь).
     Мені стає світло на душі, коли подумаю, скільком людям я допоможу. Хочу років за двадцять сказати, оглядаючись на своє життя: «Я не помилився у виборі професії!»
 
 
Твір на тему Кожен має свої сильні сторони
 
 
Я підтримую думку про те, що кожен має свої сильні сторони. Адже в кожного є певні схильності або й таланти, які вирізняють його з-поміж інших.
 
Саме це доводить той факт, що люди обирають для себе різні професії, спираючись на свої схильності й сильні сторони. З іншого боку, сильною стороною людини можуть бути не тільки професійні якості, але й особистісні. Наприклад, дисциплінованість, наполегливість у досягненні мети, порядність тощо. Власне, спілкування між людьми будується саме на принципі взаємодоповнення. Людина прагне ідеалу й обирає найчастіше для спілкування таку, щоб мала інші сильні сторони. На цьому ґрунтується і дружба, і взаємоповага — на визнанні сильних сторін іншого.
 
Не можна не згадати у зв'язку з цим міркування Г. С. Сковороди, висловлені ним, зокрема, у трактаті "Вдячний Еродій". Великий філософ вважав, що в кожної людини є свої нахили, свої сильні сторони, і важливо зважати на це, коли чогось навчаєш людину. Найчастіше про сильні сторони особистості міркують у соціально-психологічних творах, зокрема в романі П. Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Отож зрозуміло, що й справді кожен має свої сильні сторони.
 
Яскравим прикладом цього є постаті українських князів. Так, наприклад, Олег зумів злучити всі землі українські воєдино і зміцнив Київську Русь. Ярослав Мудрий, здолавши печенігів під самим Києвом, дбав про культурний розвиток, спокій у країні.
 
Отже, у кожного є свої сильні сторони, які допомагають виконати життєве призначення.
 
 
Твір на тему Який життєвий шлях мені обрати?
 
Хто не мріяв у дитинстві стати у майбутньому вчителем, артистом, водієм тощо? Але ці мрії залишаються у дитинстві і разом із дитинством ідуть у минуле. Ти стаєш дорослим, самостійним, невдовзі повинен закінчити школу — і саме в цей час гостро постає питання: який життєвий шлях обрати? Є щасливці, ті, хто вже змалечку був спрямований або батьками, або власним талантом на певний шлях. Школа для них стає сходинкою у майбутню професійну сферу… Я люблю фотографувати, інколи писав статті для шкільної газети, непогано малюю. З друзями ми заснували свою музичну групу. Творча професія приносить задоволення, але не всі творчі люди досягають успіху в житті. Перед людиною творчої професії постають щонайменше дві проблеми: як витримати випробування нереалізованістю. А потім, коли ти все ж таки досягаєш певної мети, яким чином витримати випробування славою? Можливо, хтось подумає, що я надто все ускладнюю, але кожній людині важко, коли вона стає перед вибором. Такі сумні думки з'явилися у мене, і тоді я вирішив звернутися до спеціальної літератури.
 
Психологи говорять, що для правильного вибору професії необхідно враховувати такі чинники: здібності, певні взаємини з батьками і людьми, які пов'язані з професійним майбутнім, особистий професійний план.
 
Один із внутрішніх факторів, який регулює активність людини, — це образ "я", тобто особиста оцінка власних можливостей у певних сферах діяльності.
 
В основі цього образу лежить оцінка результатів діяльності цього "я". Кожна людина має кілька образів власного "я", що існують на різних рівнях розвитку, у різних ракурсах. Одночасно образ "я" є відображенням сподівань, прагнень людини. Наприклад, образ "я" уявляє те, до чого людина прагне, якою хоче стати, щоб відповідати сподіванням оточуючих. Тоді говорять про ідеальне "я", яке має найголовніше значення під час вибору професії.
 
Усі "я" живуть в одній людині. Якщо якесь починає перемагати, то воно змінює людину, поведінку, і це, відповідно, відображається на виборі професії. Якщо фантастичне уявлення про майбутню професію не підкріплюється реальними діями, то мрії залишаться мріями і ніколи не здійсняться. Наприклад, хлопець, якого всі ображають, мріє, про те, щоб стати справедливим міліціонером. Але він не захоплюється спортом, не вивчає юридичні дисципліни його мрії ніколи не здійсняться, що може травмувати його ніж вчинки тих, хто його ображав.
 
Слід також ураховувати, що особистість розвивається внаслідок спілкування і спільної діяльності з іншими людьми. Усе, що вміє і знає людина сьогодні, її думки, звички, поведінка з'явилися тільки завдяки оточуючим. Оцінка власного "я" є результатом постійного порівняння того, що ми спостерігаємо в собі, з тим, що бачимо в інших людях. Кожен із нас обертається серед людей, погляди яких ми вважаємо правильними, справедливими. Ми прислухаємося до порад друзів. Чим ширше коло спілкування, чим більше друзів, тим більше інформації про майбутню професію можна отримати.
 
Я впевнений, що не помилився у виборі майбутньої професії журналіста, а тому буду намагатися здобути якомога більше кориснім інформації. Я вже підготував статтю для місцевої газети і сподіваюсь, що мої мрії стануть невдовзі реальністю.
 
Твір на тему Моя майбутня професія
 
Не раз мені доводилося чути від дорослих, як важливо знайти своє місце в житті. Тоді я над цим не замислювався, бо знав, що моє місце в моїй родині, в школі, серед друзів. І тільки зараз зрозумів, наскільки це важливо — обрати свій вірний шлях, який пов'язаний ще і з професією!
 
Ким бути? Це питання стоїть перед кожним випускником, який сьогодні закінчує школу.
 
Мені б хотілося бути юристом. Свідомий це крок чи ні? Так, свідомий. І передусім він пов'язаний із бажанням робити людям добро, захищати їх, оберігати їхній спокій. Це є честю і гідністю кожного чоловіка. Хоч лицарство давно в минулому, але справжні чоловіки не перевелися. Я знаю багато своїх однолітків, які сильні, загартовані, міцні і дужі. Вони готові до життя.
 
Яке воно буде? Спокійне чи бурхливе, щасливе, чи нещасне? Це залежить від багатьох обставин і людей. Але я знаю, що це залежить і від правоохоронних органів. Стояти на боці закону, людей, допомагати їм, чи це не є мрією багатьох юнаків?
 
Поспішати робити добро… В цьому, мабуть, щастя людини.
 
Професія юриста — одна з найпочесніших на землі. Стати юристом, правоохоронцем легко, а от бути їм значно важче. Ця професія вимагає від людини знань, умінь, мужності, сили волі. І навіть за наявності всіх цих рис найважливішою має бути людяність. Треба завжди залишатися людиною.
 
Професіоналізм і людяність — це дві головні ознаки моєї майбутньої професії.
 
 
Твір на тему Спілкування (Твір-роздум з елементами цитування)
 
Ми часто говоримо слова: спілкування, спілкуватися. А що це означає, якщо вдуматися?
 
 
 
Поняття "спілкування" в психології уживається найчастіше стосовно міжособових контактів.
 
 
 
Заглянемо в словник:
 
 
 
Спілкування — це взаємодія два або декількох чоловік, які обмінюються інформацією або ж взаємодіють в практичній діяльності.
 
 
 
Відомий філософ Л. Фейєрбах визначав значення спілкування таким чином: "Спілкування ушляхетнює і прославляє, в товаристві чоловік мимоволі, без жодного удавання тримає себе інакше, ніж наодинці".
 
 
 
Мені здається, що спілкування — це не тільки взаємини, контакт між людьми, які пізнають один одного, обмінюються інформацією і переживаннями з метою взаєморозуміння і взєморегулювання поведінки, але це і головна умова і спосіб існування і розвитку людей.
 
 
 
Багато знаменитих людей говорять із цього приводу наступне:
 
 
 
"Чим більш різноманітно і гармонійно розвинена людина, тим більше готова вона до щастя. Для нього мир багатий, захоплюючий, а головне — добрий і відкритий. Він схожий на будинок друзів: що хочеш — візьми, що цінуєш — віддай. А для людини вузької, обмеженої мир — як величезне місто в абсолютно незнайомій країні. Всі вулиці відкриті, а йти по ним страшно, бо невідомо, куди ведуть. І запитати когось — не знаєш мови… Гармонійній людині легко в спілкуванні: йому не треба шукати теми для розмови. А спілкування — це наше, якщо так можна виразитися, соціальне дихання" Л. Жуховицький.
 
 
 
"Є тільки одна справжня цінність — це зв'язок людини з людиною" А. де Сент-Екзюпері
 
 
 
"Дитина у момент народження лише кандидат в людину, але він не може їм стати в ізоляції: йому потрібно навчитися стати людиною в спілкуванні з людьми" А. П'єрон
 
 
 
"Я виникаю, питаючи і відповідаючи, з питання і відповіді" Б. Брехт
 
 
 
"Той, хто думає, що може обійтися без інших, сильно помиляється; але той, хто думає, що інші не можуть обійтися без нього, помиляється ще сильніше" Ф. де Ларошфуко
 
 
 
Твір на тему Найвище щастя — служити державі
 
 
Я починаюсь з отчої землі,
 
Як меч — з вогню, як ніжна пісня — з мови,
 
Як з велетенських сосон кораблі,
 
Як творчість — із великої любові.
 
Я починаюсь з отчої землі...
 
 
 
С. Бурлаков
 
 
 
У житті кожної людини настає момент, коли доводиться обирати життєвий шлях і фах, який стане долею. Страшно помилитися у виборі майбутньої професії, оскільки саме цей вибір може стати вирішальним.
 
Минають літа… Старіють люди… Змінюються режими, а іноді й людські ідеали. Та завжди людина прагне зробити щось оригінальне, незвичайне, відкрити щось нове, щоб пам'ять про неї лишалася у величезних палацах або маленьких хатках, збудованих її руками, у зелених лісах або поодинокій яблуньці, у прекрасній мелодії, що була написана колись для коханої, або у простій народній пісні, збереженій і переданій у спадок. І все це завдяки тому, що людина працює. Працює, щоб жити, працює, щоб приносити користь іншим людям, працює, щоб зробити свій край щасливим і багатим. Золоті поля пшениці, прекрасні пам'ятники архітектури та мистецтва, відкриття в галузі науки — все це спадщина, яку залишає людина-творець, людина-трудівник. Людина-трудівник — найкоштовніший скарб.
 
 
 
Праця людини — окраса і слава,
 
Праця людини — безсмертя її.
 
 
 
В. Симоненко
 
 
 
Я мрію працювати для блага своєї Батьківщини, рідного народу, працювати так, щоб золотими ланами жита, родючими садами квітувала наша земля, щоб зводились нові будинки, щоб розвивалася наука і культура. Саме тому я мрію про професію, яка пов'язана з державною службою.
 
Готуючись до такої відповідальної роботи, я насамперед звернулась до історичного минулого. Українці мають ідеали державних діячів: Петро Могила, Павло Полуботок, Іван Мазепа, Богдан Хмельницький. Серед галереї визнаних осіб моїм ідеалом є Пилип Орлик. Його Конституцію я вважаю однією з найдемократичніших у світі. Переконана, що молодь, яка має присвятити себе державі, повинна знати історію, осмислити її власною думкою, мрією заглянути в майбутнє, щоб визначити: що я можу зробити для України, для народу.
 
Сьогодні не можна помітити, що зміни на краще в Україні вже відбулись. Ми маємо нарешті справжню свободу, незалежність і демократичний устрій. Є самостійна держава, всенародно обрані Парламент і Президент. Є рівноправні партії, незалежні газети, журнали і видавництва. Все, як у людей. Немає політичної цензури, впали мури заборон і обмежень. Не помітити й не оцінити цього здатні хіба що сліпі чи байдужі. Від нас залежить зараз, чи здійсниться заповітна мрія багатьох поколінь кращих синів і дочок України про самостійну державу. Не можна не помітити, що держава переживає зараз великі труднощі, існують проблеми політичного й економічного характеру. Не обійшла нас і соціальна криза, характерна майже для всіх країн на шляху державного становлення.
 
Щоб зрушити становище, яке склалося зараз, необхідні спеціалісти різних галузей народного господарства з високим рівнем знань, а найголовніше — з бажанням служити державі. Це — не технократи, а люди, виховані на гуманістичних ідеях, на високому мистецтві, які не ігноруватимуть ролі морального начала, ролі культури, духовності.
 
Мої однолітки стануть вільними громадянами вільної України, вони, сподіваюсь, виконають святі заповіти предків. Я відчуваю в собі такі сили, тому не можу уявити іншого вибору, крім служби державі. Звичайно, обміркувала власну програму економічного та соціального розвитку України. Щоб досягти економічного розквіту, слід подбати про розвиток вітчизняного виробництва. Наша земля багата родючими чорноземами, щоб нагодувати свій народ якісними продуктами харчування. Спеціаліст, який думає про майбутнє держави, повинен опікуватися питаннями екології. Найбільше багатство держави — здорові люди.
 
Служити державі повинні високоосвічені професіонали, які прагнуть зміцнити Україну, вірять у те, що майбутнє нашого народу, нашої нації буде значно світлішим і кращим, ніж минуле. Я, як вірна дочка свого народу, покладу свій розум, сили і серце на те, щоб подолати тимчасову скруту, зміцнити незалежність, щоб нащадкам передати вільну й прекрасну Україну:
 
 
 
Усі мої сили, наснагу високу,
 
й життя я віддам до останнього кроку,
 
аби ти щаслива була, Україно,
 
судьба моя дивна,
 
єдина!
 
П. Воронько

Похожие статьи:

Учебный залШкільні твори за творчістю М. В. Гоголя

Учебный залСЕНС І ЦІННОСТІ ЖИТТЯ. Шкільні твори

Учебный залШКІЛЬНІ ТВОРИ. Повість Гоголя «Тарас Бульба»

Учебный залШкільні твори. Лірика П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри

Учебный залШКІЛЬНІ ТВОРИ за творчістю Т. Г. Шевченка