Людині для щастя потрібен мінімум:
Дім і родина,де завжди ждуть.
То чом ми постійно безсилі й зневірені?
Чом люди за безцінь людей продають?
Чом випити чарку для когось важливіше
За вечір з коханими/в колі сім"ї?
З нелюбими модно скрипіти диванами,
Зневаживши тих,хто для вас у вогні
Згорів би до тла,спопелив би задАрма
І душу,і тіло,і все,що тільки мав.
Невже у горілці/зі шльондрою-кралею
Хто-небудь знайшов все те,що шукав?
Чи,може,віддавшися першому-ліпшому,
Хто честь і пошану собі заробив?
Пороки людину не роблять щасливою,
А знищити можуть:без дій або слів.
Чом доля людини давно вже знецінена?
Чом як далі жити-не нам обирать?
Чом людом керують?Вважаються гідними,
Щоб запросто інших цькувать і вбивать?
А де ж справедливість?Де правда і чесність?
Де в світі добро,що з дитинства нас вчать?
Де щирість,терпіння,любов і відвертість?
Де вірність?Скажіть!..То чому ж всі мовчать?