ШЕВЧЕНКО Т. Г. ЗАПОВІТ. Вірш

Adminos Поэзия 17 апреля 2011 Рейтинг: 0 Голосов: 0 1168 просмотров

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.

Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу… отоді я
І лани і гори -
Все покину і полину
До самого бога
Молитися… А до того -
Я не знаю бога.

Поховайте та вставайте.
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.

Похожие статьи:

ПоэзияМ а г д а л и н а Меж нами - десять заповедей Жар десяти костров. (стихи Марина Цветаева)
ПоэзияМеж нами десять заповедей Жар десяти костров. Родная кровь отшатывает, (стихи Марина Цветаева)
ПоэзияШЕВЧЕНКО Т. Г. СОН. Комедія
ПоэзияЗаповедей не блюла, не ходила к причастью. Видно, пока надо мной (стихи Марина Цветаева)
ПоэзияЛЕТАЮЩИЕ ОСТРОВА Именно эти скалы стали прообразом летающих островов из Аватара. (#стихи_разное)
Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!