Не кажи ти мен , не кажи, Що у серц пала кохання, Розлет лись ус

Не кажи ти мені, не кажи,
Що у серці палає кохання,
Розлетілись усі сподівання,
Як зникають у снах міражі.

Не чекай ти мене, не чекай
На стежках волошкового поля,
Не судилося нам, така доля,
Лиш у згадках - заквітчаний гай.

Відпусти ти мене, відпусти,
Я сховаюсь у темряву ночі,
Та твої в спину дивляться очі
І будують до серця мости.

Обійми, як колись, обійми.
Хай не буде холодним прощання,
Хай востаннє озветься бажання
З теплих вуст, із сердець глибини.

Поцілуй лише раз, поцілуй,
Я на смак пригадаю кохання,
Як любов твою з ночі й до рання
Я пила, мов цілющий напій.

Розкажи мені знов, розкажи,
Що для тебе - єдина у світі,
Хай слова ці підхоплює вітер,
Нам любов з них складе колажі.

Збережи ти мене, збережи...
Будем поряд усупереч долі!
Бог нам дасть і терпіння, і волі -
Зняти з серця тяжкі вантажі.

Олена Довбиш