Я кричу у безодню, але чую лиш тишу.
Здається без тебе зупинився мій світ.
Навіть сонце для мене сяє тускліше.
Мене ніби залили в граніт.
Я дивилась у вічі усім перехожим,
І шукала у кожних твою глибину.
Та ніхто з них і зовсім на тебе не схожий.
Ти мене необачно полишив одну.
Мене все ще рятують мої сигарети.
Та тепер я одна у нічному трамваї.
Ти, напевно, на зовсім інших планетах.
Я чекаю. Я все ще на тебе чекаю.