Памятаеш,як все було Н би , Н би сазка,така чар вна! Наш зустр ч

Памятаеш,як все було"Ніби",
Ніби сазка,така чарівна!
Наші зустрічі,ніби уперше,
Наша осінь,що ніби весна...
Ті розмови,до самого рання,
Ніби досі оті голоси...
І оте ніби справжне кохання,Що вернеться,лише попроси.
А прощання,що ніби "до завтра",
Ніжні сни,ще ніжніші слова.
Ніби зрада-не наша зрада,І любов ніби й досі жива...
Що ж змінилося!Ніби не знаю.
Чи не хочу те знати,і все!
Щохвилини тебе втрачаю,
Щогодини знаходжу тебе.
Ніби збоку на себе дивлюся
І сміюся із себе сама.
Я по іншому жити навчуся,
Бо того,шо було-вже нема.

Татьяна рога.