Усе життя - лиш спорт суц льний, Всепоглинаючий людей.

Усе життя - лиш спорт суцільний,
Всепоглинаючий людей.
Спалахують у душах війни
І крик буззвучний із грудей.

Вони шукають шлях під сонцем,
Не помічаючи зірки.
Ніхто не гляне у віконце
Й ніхто не змусить ніч піти.

Вона примушує відверто
У снах відтворювать думки,
Що день важкий зітре уперто.
І знов тривоги і думки.

І знову люди неспокійні
До сонця йдуть, шляху не зна,
І знову борються, радіють,
У замках вітряних літа.

Система звична, як у спорті.
Сильнішим будь, як ні - тікай.
Проте дарує вибір вкотре:
Приймай її, або ламай.

©Olga Kozhokar